Правові наслідки
відчуження предмета обтяження (застава) боржником без згоди обтяжувача.
Підстави для зняття арешту чи заборони з предмета застави.
25
квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
523/8653/15-ц, провадження № 61-43889св18 (ЄДРСРУ № 81425775)
досліджував правові наслідки щодо питання відчуження предмета обтяження
боржником без згоди обтяжувача.
Застава
є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель)
має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання,
забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено
законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК
України).
Відповідно
до частини першої та другої статті 20 Закону України «Про заставу»
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі,
якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою,
воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно
із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого
заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави.
Відповідно
до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією
з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет
застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у
випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка
заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення
боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені
норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення
вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим
регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення
виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і
фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно
до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів
та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване
обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом
обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження
рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного
боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення
господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з
купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Відповідно
до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог
кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на
підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і
боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено
законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах
з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності
реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між
боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами,
якщо інше не встановлено цим Законом.
За
таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення
обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході
права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути
звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Викладене
узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у
постановах від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13 та від 19 листопада 2014
року у справі № 6-168цс14.
ВАЖЛИВО: Тобто, у разі відчуження предмета обтяження
боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом
обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно
зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Між
тим, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась
17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та
протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права
приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування
своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і
розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна
будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших
осіб.
Відповідно
ст. 317 ЦК, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання
своїм майном.
Під
правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість
фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його
властивостей. Право користування власністю - це юридично
забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні
властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість
власника визначати долю майна.
Відповідно
ст. 321 ЦК Укрїани, право власності є непорушним. Ніхто не може бути
протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно
ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у
здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями
ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію
обтяжень» встановлено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не
мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним
договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388
Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний
набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
За
змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі
якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з
моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з
третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності
реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між
боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами,
якщо інше не встановлено цим Законом.
Так,
у справі № 348/1897/16-ц Верховний Суд
роз'яснив, що відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог
кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановивши, що на час відчуження спірного
автомобіля відповідачу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були
відсутні відомості про обтяження, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
правильного висновку про відсутність підстав вважати збереження сили застави
для нового власника майна.
Аналогічна
правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року
у справі № 333/6700/15-ц та у постановах
Верховного Суду від 12.12.2018, справа №
0503/6754/2012, від 01.11.2018 , справа №
348/1897/16-ц.
ВИСНОВОК: Для збереження сили застави визначальною
ознакою є відповідь на питання: «Чи був транспортний засіб, який є предметом
застави, відчужений за
наявності або за відсутністю у Державному реєстрі обтяжень
рухомого майна відомостей про обтяження цього майна?».
Тобто,
якщо предмет застави був відчужений за умови відсутності обтяжень в держреєстрі
– покупець є добросовісним набувачем і, фактично, обов’язки договірного
зобов’язання (застави) не переходять до нового власника.
Матеріал по темі: «Іпотека
& застава: можливість припинення забезпечувальних зобов’язань»
Теги:
застава, відчуження предмета обтяження, боржник, без згоди обтяжувача,
підстави для зняття арешту, заборона на предмета застави, обтяження в
держреєстрі, судова практика, Адвокат Морозов
