Адвокат Морозов (судовий захист)
Юридична особа, що
утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за
зобов`язаннями юридичної особи з якої був здійснений виділ.
15
жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 913/614/16
(ЄДРСРУ № 84944253) досліджував питання щодо додаткової субсидіарної
відповідальності боржника- юридичної особи.
Відповідно
до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або
оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом
реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи
боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах,
щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника
відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Правонаступництвом
є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне
правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони
матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок
матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво
слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань
можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні
фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Відповідно
до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є
організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
За
змістом частини 1 статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт
господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням
власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках,
спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів,
організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації,
злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської
організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Припинення
суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59
Господарського кодексу України).
Відповідно
до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється
в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або
ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки
переходять до правонаступників.
Відповідно
до частини 1 статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за
розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до
однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Отже,
виділ не є різновидом
припинення юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи.
Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова
юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При
цьому, стара юридична особа не припиняється.
Згідно
з пунктом 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,
фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних
осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті
виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному
державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної
особи - правонаступника.
Згідно
з частиною 2 статті 109 Цивільного кодексу України після прийняття рішення про
виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ,
складають та затверджують розподільчий баланс.
Відповідно
до частини 3 статті 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок
виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи,
з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної
особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений
виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з
розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок
виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше,
субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був
здійснений виділ, солідарно.
Отже,
при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється.
Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася
внаслідок виділу, несуть одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність
щодо зобов`язань, в яких вони не є основними боржниками.
Статтею
619 Цивільного кодексу України визначено право кредитора на отримання
задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.
Положення
щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 Цивільного кодексу
України.
Відповідно
до частин 1 та 2 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом
може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова
(субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка
несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до
основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу
кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на
пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи,
яка несе субсидіарну відповідальність.
Отже,
субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до
відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 Цивільного кодексу України
визначена послідовність заявлення кредитором вимог до основного боржника та
особа, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред`явити вимогу до
додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред`явити цю вимогу до
основного боржника. І тільки тоді, коли основний боржник відмовиться
задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в
розумний строк, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка
несе субсидіарну відповідальність.
У
правовідносинах, в яких правонаступництво боржника відбулось до пред`явлення
кредитором вимоги, відповідальність основного та субсидіарного боржників
визначається в порядку, передбаченому статтею 619 Цивільного кодексу України.
Враховуючи
те, що позовні вимоги у цій справі були пред`явлені до особи, яка є
субсидіарним боржником, останній мав діяти у відповідності до частини 4 статті
619 Цивільного кодексу України.
Як
зазначається у частині 4 статті 619 Цивільного кодексу України особа, яка несе
субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй
кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову,
- подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі
недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний
боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну
відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.
Отже,
норми частини 3 статті 109 та статті 619 Цивільного кодексу України в їх сукупності
не передбачають вибуття юридичної особи, з якої був здійснений виділ, із
правовідносин, така юридична особа не припиняється, а продовжує існувати у
певному матеріальному правовідношенні як субсидіарний боржник. При цьому
частина 4 статті 619 Цивільного кодексу України передбачає можливість особи,
яка несе субсидіарну відповідальність, задовольнити вимогу кредитора та
пред`явити у разі такого задоволення зворотну (регресну) вимогу до основного
боржника.
Слід
також враховувати, що у випадку вибуття субсидіарного боржника - сторони у
виконавчому провадженні внаслідок його заміни на основного боржника після
набуття законної сили рішенням суду, яким з субсидіарного боржника стягнуто
борг, переданий ним правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу,
така заміна може бути спрямована на ухилення субсидіарного боржника від
виконання рішення суду або вчинення дій, які б ускладнювали його виконання (Велика Палата Верховного Суду від
26.06.2019 року у справі №905/1956/15).
ВИСНОВОК: Юридична особа, з якої був здійснений
виділ, не припиняється, а продовжує існувати у певному матеріальному
правовідношенні як субсидіарний боржник, який відповідно до статті 619
Цивільного кодексу України може задовольнити пред`явлену йому кредитором
вимогу.
Теги:
злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, юридична особа, субсидіарна
відповідальність, додаткова, припинення, ліквідація, судова практика, Адвокат
Морозов
