Особливості та база для розрахунку річної суми платежу за користування
земельною ділянкою
28 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 640/11562/20, адміністративне провадження №К/990/27584/22
(ЄДРСРУ № 108146383) досліджував питання щодо особливостей розрахунку річної
суми платежу за користування земельною ділянкою.
Суть
справи: Ключовим питанням у цій справі є наявність підстав
для застосування вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель населених
пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства
від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок №489) в частині визначених ним
коєфіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельних ділянок,
при здійсненні розрахунку річної суми платежу за користування земельною
ділянкою з 01 січня 2017 року.
Подібні до цієї
справи правовідносини були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
Верховний Суд у
своїх постановах від 08 квітня 2021 року у справі №
160/10137/19, від 01 квітня 2021 року у справі №
160/8847/19, від 07 грудня 2020 року у справі №
817/1795/17, від 27 січня 2020 року у справі №
804/886/18 дійшов висновку, що при відсутності коду Класифікації
видів цільового призначення земель для земельних ділянок правомірним є
застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).
У постанові від
12 липня 2021 року у справі №640/9862/20
Верховний Суд підтримав такі висновки і зазначив, що з 01 січня 2017 року визначення
Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про
який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких
відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01
січня 2017 року має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - «3,0».
Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що
Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки
земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року і не
передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок
земель.
Також у цій
постанові Верховний Суд підтримав усталену позицію, що саме власник земельної
ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в
Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким
суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень
за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме
орендар як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у
Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення
земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010.
Водночас
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20 сформулював висновок, відповідно до
якого видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки
є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної
ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо
неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і
показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей
вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до
додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не
обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних
повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст
витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність
його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.
Верховний Суд
зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 Закону України
"Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання
витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про
необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у
відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної
ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного
кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до
Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації
про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в
режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку
з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено
формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Матеріал по
темі: «Витяг з тех. документації грошової
оцінки земельної ділянки – не оскаржується»
У постанові від
07.12.2020 року у справі №817/1795/17 та від
12.07.2021 у справі №640/9862/20 Верховний
Суд зазначав, що видача витягу з технічної документації з нормативної
грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору
суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів
управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом
поведінки суб`єкта при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої
земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує
функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього
коефіцієнту має відповідати Порядку №489.
У постанові від
11 листопада 2021 року у справі №280/2804/19
Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого базою для сплати та
розрахунку плати за землю є грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза
фактом оформлення Витягу як документа, в якому ця грошова оцінка
відображена. Отримання Витягу це лише спосіб отримання (відображення)
інформації про існуючу грошову оцінку землі.
Правильною є
позиція суду про те, що визначені Порядком №489 коєфіцієнти, які характеризують
функціональне використання земельної ділянки (Кф) які підлягали врахуванню і
застосуванню платиком при здійсненні розрахунку річної суми платежу за
користування земельною ділянкою з 01 січня 2017 року.
Не отримання
платником нового Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку
земельної ділянки з кадастровим номером станом на час подання податкової
декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні
ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік не може нівелювати
вимоги Порядку №489 в частині застосування відповідного коєфіцієнту.
ВИСНОВОК: Таким чином базою для розрахунку та сплати плати за землю є нормативна
грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення витягу як
документа, в якому ця грошова оцінка відображена. Отримання витягу - це
лише спосіб отримання (відображення) інформації про існуючу грошову оцінку
землі.
Подібна правова
позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у
справі № 823/900/16, адміністративне
провадження № К/9901/40301/18, К/9901/40303/18 (ЄДРСРУ № 107518609).
Матеріал по
темі: «Витяг з тех. документації не має
значення, якщо змінена оцінка землі»
Теги: орендна плата, арендная плата, витяг, грошова оцінка, денежная оценка
земли, НГО, технічна документація на землю, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов