Визначення дати
виникнення податкового зобов`язання з ПДВ при оподаткуванні операції із
внесення нерухомого майна до статутного капіталу
22
липня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
300/1952/19, адміністративне провадження №К/9901/19500/20 (ЄДРСРУ №
98493716) досліджував питання щодо оподаткування операції із внесення
нерухомого майна до статутного капіталу.
Суть справи: не є спірним між
сторонами, що операція із внесення нерухомого майна до статутного капіталу є
постачанням товару у розумінні положень підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті
14 ПК України, а саме обміном такого майна на корпоративні права. Відтак,
спірна операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Спірним
питанням є визначення дати виникнення податкового зобов`язання з ПДВ згідно з
пунктом 187.1 статті 187 ПК України у разі внесення до статутного капіталу
іншого товариства нерухомого майна.
За позицією контролюючого органу, такою датою є дата відвантаження товару,
яка полягає у переданні права розпоряджатися таким майном, зокрема шляхом
складання акта прийому-передачі.
На переконання платника, такою датою для
нерухомого майна є дата
державної реєстрації прав на нього.
*******************************
Верховний
суд вказав, що за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.191 пункту 14.1
статті 14 ПК України, постачанням товару є будь-яка передача права на
розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування
такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням
товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі
на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів
згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до
якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається
не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на
матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого
самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій
платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на
віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного
майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у
межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності
платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із
господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу
платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних
операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування
або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі
необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної
особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним
бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача
товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж
чи купівлю.
Згідно
з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є
операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких
розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього
Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права
власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що
передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового
лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно
до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з
постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а)
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника
податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання
товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку,
а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що
обслуговує платника податку;
б)
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної
декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена
відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення
документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Частиною
другою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що до майнових
відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні
однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин
цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
(!!!) Аналіз наведених норм права свідчить, що
приписи пункту 187.1 статті 187 ПК України не ставлять дату виникнення
податкового зобов`язання з ПДВ у залежність від дати переходу права власності
на товар. Вжитий в пункті 187.1 статті 187 ПК України термін «відвантаження
товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як
початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного
знаходження (зберігання) у постачальника, або іншого оформленого у визначеному
законом порядку передання майна.
В
даній справі, з оформленням акта приймання-передачі, який є первинним
бухгалтерським документом, ТОВ № 1 було передано належний їй актив (нерухоме
майно) зі свого балансу на баланс ТОВ № 2, що за своєю правовою природою є
відвантаженням товару у розумінні приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Про виникнення об`єкта оподаткування у момент оформлення акта
приймання-передачі нерухомого майна вказував і Верховний Суд України у
постанові від 5 квітня 2016 року (справа №21-4974а15).
Більш
того, усталеною є позиція Верховного Суду, що державна реєстрація прав не є
підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого
особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права
власності з фактом його державної реєстрації. Аналогічний висновок викладений в
постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18),
постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 916/675/15 та постанові Верховного Суду у складі
об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року в
справі № 910/10987/18.
ВИСНОВОК: Внесення нерухомого майна до статутного
капіталу є обміном такого майна на корпоративні права, а відтак спірна операція
підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, а отже датою виникнення
податкового зобов`язання з ПДВ згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України є
момент підписання договору (акту приймання-передачі), а не момент державної
реєстрації переходу права власності.
Матеріал по темі: «Не відповідність ринковим/звичайним цінам = заниження ПДВ»
Теги:
внесення нерухомого майна до статутного капіталу, момент оподаткування, ПДВ,
зобов’язання з ПДВ, податкові спори, нологовые споры, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
