Відповідальність споживача за зірвані пломби на приладах обліку електроенергії

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відповідальність споживача електроенергії за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках та пломб на них

02 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/8382/18, провадження № 61-1000св20 (ЄДРСРУ № 92571024) досліджував питання щодо відповідальності споживача електроенергії за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 11 ЦК України за відсутності письмового договору факт відкриття особового рахунку, видача книжки та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 509/3536/15-ц.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктами 9, 10 ПКЕЕН споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Відповідно до пункту 14 ПКЕЕН у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов`язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

У пункті 42 ПКЕЕН визначено, що побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

(!!!) Згідно з пунктом 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.

Пунктом 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122, встановлено, що розмір збитків, завданих енергопостачальнику, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлене порушення та згідно з Методикою.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення порушень ПКЕЕН, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Слід враховувати, що втручання споживача в роботу приладу обліку має бути підтверджено висновком відповідної експертизи, проведеної спеціалізованою організацією, а при знятті та опломбуванні лічильника повинен бути присутній представник житлової організації (балансоутримувача будинку).

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 червня 2019 року, справа № 756/7748/16-ц (ЄДРСРУ № 82826812).

В той же час пунктом 11 ПКЕЕН встановлено, що відповідальність за збереження квартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках та пломб на них несе власник будинку або організація у відданні якої перебуває будинок

У пункті 42 ПКЕЕН встановлено, що побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об`єкті побутового споживача.

ВИСНОВОК: Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організації, у віданні якої перебуває будинок, а побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі.

Матеріал по темі: «Втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії»

Втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії…і як наслідок, стягнення вартості недорахованої електричної енергії

16 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 908/859/19 (ЄДРСРУ №91589528) досліджував питання втручання споживача у роботу приладу обліку електроенергії.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які набрали чинності з 19.04.2018 р.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені цими Правилами.

(!!!) Підпунктом 7 пункту 5.2.1 Правил визначено, що електропостачальна організація має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

Пунктом 5.5.5 Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.2.4 Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Як зазначалось раніше, відповідно до п. 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Акт про порушення у сфері енергопостачання оформлюється із обов`язковим залученням повноважного представника споживача, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17.

Зазначений акт належить використовувати у справі як доказ, із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору, зокрема щодо наявності підстав для відшкодування збитків.

Подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18).

Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, визначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.06.2018 у справі №906/896/17 та від 21.01.2019 року у справі № 926/838/18 (ЄДРСРУ № 79503342).

(!!!) Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів в роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі № 923/639/17, від 23.04.2019 у справі №906/600/18, від 12.09.2019 у справі № 918/664/18, від 05.02.20 р. у справі № 914/1503/18.

ВИСНОВОК: Отже, вимога про скасування рішення комісії енергопостачальника про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта в контексті його правовідносин з енергопостачальником, встановлює обсяг і вартість необлікованої електроенергії та може бути підставою для припинення електропостачання відповідного споживача.

Вказаний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (ЄДРСРУ № 87053623) та застосовувався Верховним Судом 09 вересня 2020 року в рамках справи № 369/10223/19, провадження № 61-10601св20 (ЄДРСРУ №  91519933), 21 липня 2020 року у справі №   908/3402/16 (ЄДРСРУ № 90618224) та ін.

Матеріал по темі: «Застосування до споживача електроенергії санкцій за втручання в роботу лічильника»

Теги: електроенергія, сорванная пломба, срыв пломбы на электросчетчике, самовільне підключення, експертиза, втручання в лічильник, пошкодження пломб, мережі енергопостачальної організації, електрична енергія, Державна інспекція з енергетичного нагляду, Акт, договір на електропостачання, судовий захист, Верховний суд, Адвокат Морозов

 

Застосування до споживача електроенергії санкцій за втручання в роботу лічильника

Адвокат Морозов (судовий захист)

Для застосування до споживача електроенергії оперативно-господарської санкції необхідним є підтвердження експертизою факту порушення ним Правил користування електричною енергією.

12 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 918/664/18 (ЄДРСРУ № 84186937) досліджував питання щодо застосування до споживача електроенергії санкцій за втручання в роботу  лічильника електроенергії.

За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку; до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частини 1 статті 235 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Відповідно до приписів Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (чинних на момент проведення позивачем перевірки):

- недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил);

- у разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики (пункт 6.40 Правил);

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (пункт 6.41 Правил);

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. 

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42 Правил).

Відповідно до пункту 1.2 Методики вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із підпунктом 1 підпункту 2.1 пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006  № 562 (далі - Методика) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, зокрема,  порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку). 

Абзацом  десятим підпункту 2.1 пункту 2 Методики передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до пункту 3.1 Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі  № 923/639/17 та від 23.04.2019 у справі № 906/600/18 (ЄДРСРУ № 81435313).

ВИСНОВОК: Для застосування до споживача електроенергії оперативно-господарської санкції необхідним є підтвердження експертизою факту порушення ним Правил користування електричною енергією, а саме встановлення факту втручання споживача в роботу лічильника.

Матеріал по темі: «Стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії»

Теги: електроенергія, самовільне підключення, втручання в лічильник, мережі енергопостачальної організації, електрична енергія, Державна інспекція з енергетичного нагляду, Акт, договір на електропостачання, судовий захист, Адвокат Морозов