Адвокат Морозов (судовий захист)
Відсутність об'єктивної змоги переконатися
у недостовірності первинного документа виключає притягнення до відповідальності
особи, яка використала такий документ.
19
квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду справа № 815/1071/16, адміністративне провадження
№К/9901/25953/18 (ЄДРСРУ № 73532565) вказав на дуже важливі моменти.
По-перше: Невиконання обов'язку щодо належного
підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій
особі (зокрема податкової накладної) може позбавляти цю накладну статусу
первинного документа або в разі обізнаності контрагента з відсутністю
повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності
господарської операції.
При цьому відсутність
об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи
окремих його реквізитів (зокрема підпису, прізвища особи, що здійснює операцію,
тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до
відповідальності особи, яка використала такий документ у
податковому обліку.
У цьому випадку дані податкового
обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного
рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення,
допущені контрагентом, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти
у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платник
ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників
контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів,
податкових накладних тощо).
Обставини фіктивності та інших
недоліків правового статусу контрагентів платника податків, а так само щодо
невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з
іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або
відсутність її економічного змісту.
Про необґрунтованість податкової
вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема
про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником
податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або
обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів,
виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником
послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення
результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з
відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів,
виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей
оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з
виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне
здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних
документів обліку.
По – друге: Висновки, викладені в акті перевірки
або звірки щодо встановлених порушень платником податків не
є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій
податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.
Думка, висловлена посадовими особами
контролюючого органу в акті перевірки або довідках про проведення звірки,
зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій,
повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом
якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед
іншого висновками акту перевірки платника платків або актами перевірки його
контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових
зобов'язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може
мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його
контрагентів, або даними звірок, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються
платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у
справі. І навпаки, вирішуючи спір, суди не можуть не враховувати доводи
контролюючого органу щодо встановлених порушень, викладені в акті перевірки,
оскільки висновок суду про реальність господарських операцій для цілей
податкового обліку повинен бути результатом належного аналізу зібраних доказів.
Матеріал по темі: «Акт
податкової перевірки контрагента, як основний доказ ДФС»
Окремо
необхідно зупинитись на постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 813/4282/16, адміністративне провадження
№К/9901/466/17 (ЄДРСРУ № 73532171) в якій досліджувались передумови здійснення
документальної перевірки платника податку.
Суд вказав, що згідно з підпунктом
78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для
перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення
платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються
порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не
врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання
запиту.
ВАЖЛИВО: Отже, обов'язковою передумовою
здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту
про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Документальна позапланова перевірка
проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та
за наявності підстав для її проведення.
За таких обставин у контролюючого
органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці
пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може
бути призначена.
Суд погодився з висновками судів
попередніх інстанцій про відсутність підстав у податкового органу на
призначення перевірки позивача, оскільки досліджені при розгляді справи в судах
попередніх інстанцій запит податкового органу, наказ про проведення перевірки
не відповідають вимогам, встановленим вищенаведеними нормами Податкового
кодексу України, а також встановлений факт надання Товариством відповідної
інформації на письмовий запит податкового органу у передбачений законодавством
строк.
Як правильно зазначено судами першої
та апеляційної інстанцій, посилання у спірному наказі на доповідну
записку заступника начальника управління аудиту, яка за своєю суттю є
документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання
керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить
про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.
Матеріал
по темі: «Визнання
протиправним наказу про призначення податкової перевірки»
Теги: податкові перевірки, наказ про
проведення перевірки, оскарження податкових рішень, первині документи, фіктивне
підприємство, податкова, налоговые
споры, судебная практика, Адвокат Морозов
