Повідомлення в кримінальному провадженні через застосунок «Viber»

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Чи належний спосіб повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення у додатку «Viber»?

05 червня 2025 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 552/6926/23, провадження № 51-1333км25 (ЄДРСРУ № 128294963) досліджував питання щодо належного повідомлення потерпілого про час та місце судового засідання через застосунок «Viber».

Статтею 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 325 КПК, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених гл. 12 цього Кодексу.

Наведена норма зобов`язує суд ретельно перевірити, чи був потерпілий належним чином проінформований про дату та час судового розгляду, а також з`ясувати причини його неявки.

З матеріалів справи убачається, що будь-яких заяв до суду, де було би зазначено номер телефону, за яким вона бажає бути повідомленою про місце, дату і час судового засідання, від потерпілої не надходило.

У матеріалах справи міститься довідка про доставку  у додаток «Viber» на номер телефону повідомлення про виклик у судове засідання як потерпілої.

При цьому заява, де потерпіла вказувала цей номер телефону, була адресована Начальнику управління міністерства внутрішніх справ України в області та Прокурору області.

За приписами ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Статтею 135 КПК встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Отже, кримінальний процесуальний закон не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення у додатку «Viber» за певним номером телефону за відсутності відповідної заяви від особи про те, що вона бажає бути повідомленою в такий спосіб. За відсутності такої заяви у разі, коли повідомлення про дату, час та місце судового розгляду було направлено у додатку «Viber», проте відсутнє підтвердження його отримання особою певним зворотнім зв`язком, повідомлення не можна вважати належним в контексті приписів КПК.

Через відсутність у матеріалах провадження будь-якого підтвердження про отримання потерпілою повідомлення, надісланого їй на номер телефону у додатку «Viber», наявна в  матеріалах провадження довідка про відправлення повідомлення не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи  могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню у разі коли судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. 

ВИСНОВОК: Кримінальний процесуальний закон не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення у додатку «Viber» за певним номером телефону за відсутності відповідної заяви від особи про те, що вона бажає бути повідомленою в такий спосіб.

 

 

 

Матеріал по темі: «Переписка за допомогою месенджеру «WhatsApp» (Telegram, Viber), як доказ в суді»

 

 

Теги: переписка Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, електронний підпис, лист у відповідь, скріншот, електронний доказ, допустимість доказів, электронное доказательство, скрин, фотографія екрану, скрін, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Електронні докази у формі листування за допомогою месенджерів («Skype», «Telegram», «Viber», «WhatsApp»)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Використання в суді електронних доказів у формі листування за допомогою месенджерів («Skype», «Telegram», «Viber», «WhatsApp»)

21 червня 2023 року Велика Палата Верховного Суду в раках справи № 916/3027/21, провадження № 12-8гс23 (ЄДРСРУ № 112088045) досліджувала питання належності та використання електронних доказів у формі листування за допомогою месенджерів («Skype», «Telegram», «Viber», «WhatsApp» тощо) у їх сукупності та системному зв`язку з іншими доказами.

Щодо використання електронних доказів

Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі.  Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

(!!!) Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

ВИСНОВОК: Суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

 

Матеріал по темі: «Чи є роздруківки з месенджерів належними та допустимими доказами в суді?»

 

 

Теги: переписка Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, електронний підпис, лист у відповідь, скріншот, електронний доказ, допустимість доказів, электронное доказательство, скрин, фотографія екрану, скрін, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Чи є роздруківки з месенджерів належними та допустимими доказами в суді?

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Чи є роздруківки з месенджерів належними та допустимими доказами в суді, а також чи можуть вони підтвердити факт існування між сторонами договірних відносин та виконання умов таких договорів?

Справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2019 у справі №711/9146/16-ц, від 07.07.2021 у справі №587/2051/18, від 25.06.2021 у справі №643/6581/19, від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 16.03.2020 у справі №910/1162/19, від 15.04.2021 у справі №910/8554/20, від 28.06.2022 у справі №922/1280/21, від 16.06.2020 у справі №910/1162/19 про те, що роздруківки електронного листування не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази.

Між тим роздруківки з месенджера "WatsApp" є належними та допустимими доказами про що зазначено у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, також висновки щодо можливості врахування роздруківок месенджерів наведені у постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №753/10840/10.

Отже, існує суперечлива судова практика щодо питання про те, чи є роздруківки з месенджерів належними та допустимими доказами, а також чи можуть вони підтвердити факт існування між сторонами договірних відносин та виконання умов таких договорів?

ВАЖЛИВО: Наразі існує практика на рівні Верховного Суду, відповідно до якої роздруківки та скрін-шоти електричної пошти та месенджерів є паперовими копіями електронних доказів в розумінні ч.3 ст.96 ГПК. Тому у разі, якщо такі документи відповідають вимогам, зокрема, статей 76 та 77 ГПК, суди мають приймати їх до розгляду та надавати їм оцінку відповідно до ст.86 ГПК.

Наприклад, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 дійшов висновку, що лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Натомість у ряді постанов Верховний Суд дійшов протилежних висновків про те, що відповідні роздруківки не є належними і допустимими доказами у справі.

Наприклад, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 20.10.2019 у справі №711/9146/16-ц, від 07.07.2021 у справі №587/2051/18 зазначив, що роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.

Таким чином висновки, наведені у зазначених постановах Верховного Суду фактично унеможливлюють прийняття судами в якості доказів роздруківок електронного листування, суперечить як чинному законодавству, так і не відповідає вже усталеній практиці переписки (з використанням як правило електронної пошти, месенджерів та інших електронних засобів).

(!!!) Поняття електронного доказу є значно ширшим за поняття електронного документу. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (статті 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг"). Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.

Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом. Тому закон не вимагає наявності електронного підпису на електронних доказах.

Закон не містить прямої вимоги щодо засвідчення паперових копій електронних доказів.

ВИСНОВОК: З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №916/3027/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

 

Матеріал по темі: «Переписка за допомогою месенджеру «WhatsApp» (Telegram, Viber), як доказ в суді»

 

 

Теги: переписка Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, електронний підпис, лист у відповідь, скріншот, електронний доказ, допустимість доказів, электронное доказательство, скрин, фотографія екрану, скрін, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Переписка за допомогою месенджеру «WhatsApp» (Telegram, Viber), як доказ в суді

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Пред’явлення в суді, огляд та визнання в якості доказу, переписки у месенджері «WhatsApp» (Telegram, Viber, Skype) з наданого стороною електронного пристрою

18 жовтня 2022 року Вищий антикорупційний суд  в рамках справи № 991/2396/22, провадження № 2/991/3/22 (ЄДРСРУ № 106949017) досліджував питання щодо пред’явлення та огляд судом переписки у месенджері «WhatsApp» (Telegram, Viber, Skype) на електронному пристрої, як доказу у справі.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою або відповідним месенджером, є електронним доказом.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, смартфонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі - в мережі Інтернет) (ч. 1 ст. 96 ГПК України, ч. 1 ст. 99 КАС України, ч. 1 ст.100 ЦПК України).

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Так «…судом сприймаються як докази роздруківки месенджера «WhatsApp», які були додатком до позовної заяви, оскільки свідок безпосередньо у судовому засіданні надав для огляду свій мобільний телефон із вмістом переписки між ним та Відповідачем за допомогою месенджеру «WhatsApp». Це дозволило учасникам судового засідання та колегії суддів особисто сприйняти вміст інформації та пересвідчитися у їх відповідності».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

ВИСНОВОК: З урахуванням викладеного вбачається, що для підтвердження автентичності переписки в месенджері, в суді достатньо пред’явити гаджет з якого велась переписка або пристрій, на якому встановлено відповідний месенджер із прив’язкою до номеру телефону з якого здійснювалась відповідна комунікація.

 

P.s. Між тим в епоху оцифрування не є досить складним заднім числом написати електронне повідомлення (змінивши дату та час в пристрої), адже суд та учасники процесу не досліджують властивості повідомлення (дату, час, місце складання і т.і.), оскільки не володіють відповідними знаннями та навиками, яким повинен володіти експерт.

 

 

Матеріал по темі: «Переписка в Telegram, Viber та Skype, як доказ в судовому спорі»

 

 

Теги: переписка Telegram, Viber, WhatsApp, Skype, електронний підпис, лист у відповідь, скріншот, електронний доказ, допустимість доказів, электронное доказательство, скрин, фотографія екрану, скрін, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов