Запит до ВКДКА про адвокатів які притягалися до дисциплінарної відповідальності

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Запит до ВКДКА про перелік ПІБ осіб, які притягалися до дисциплінарної відповідальності за рішеннями ВКДКА із зазначенням дати прийняття та номеру таких рішень 

25 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/25348/23, адміністративне провадження № К/990/20846/24 (ЄДРСРУ № 126136849) досліджував питання щодо запиту до ВКДКА про адвокатів які притягалися до дисциплінарної відповідальності. 

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. 

Згідно з положеннями пункту 4 частини п`ятої статті 50 Закону №5076-VI здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 

Водночас повноваження щодо розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо здійснення дисциплінарних проваджень надано ВКДКА, яка відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI за результатами розгляду такої скарги має право, зокрема, змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або його скасовувати та ухвалювати нове рішення. 

(!!!) Таким чином, ВКДКА володіє запитуваною інформацією, оскільки створює її в процесі виконання своїх обов`язків, а тому обґрунтованими є висновки, що ВКДКА є розпорядником інформації в розумінні Закону №2939-VI. 

Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в цій справі немає підстав вважати, що формування і надання запитуваної інформації покладало на відповідача надмірний тягар з обробки даних. 

Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово у своїх постановах, застосовуючи частину першу статті 1 Закону №2939-VI, зазначала про такі обов`язкові ознаки публічної інформації, як документованість, створення (отримання) інформації суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх повноважень або знаходження у володінні цього суб`єкта з інших підстав. Розпорядник публічної інформації зобов`язаний надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована (відображена на матеріальних носіях) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №9901/22/20, від 19.10.2023 у справі №9901/337/21). 

Розпорядник може і повинен надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, знаходиться поза площиною правового регулювання доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2025 у справі № 990/324/24). 

У розумінні Закону №5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. 

З огляду на визначення адвокатської таємниці Верховний Суд не вбачає підстав кваліфікувати інформацію щодо переліку адвокатів, які притягалися до дисциплінарної відповідальності, адвокатською таємницею. 

ВИСНОВОК: З огляду на свій правовий статус ВКДКА створила запитувану інформацію, а тому надання відповіді на запит не потребує створення нової інформації або проведення надміру складної роботи з аналітики та систематизації наявної у ВКДКА інформації щодо своїх же рішень.

 

 

 

Матеріал по темі: «Право на отримання публічної інформації»

 

 

 

Теги: адвокатський запит, адвокатський запрос, запит на інформацію, запрос на информацию, публічна інформація, відповідь на запит, безкоштовна відповідь, 10 перших сторінок, єдність документу, розпорядник інформації, судова практика, верховний суд, Адвокат Морозов

 

Право на отримання публічної інформації

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Праву на отримання публічної інформації, кореспондує обов’язок розпорядника інформації щодо її надання

25 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/25348/23, адміністративне провадження № К/990/20846/24 (ЄДРСРУ № 126136849) досліджував питання щодо права на отримання публічної інформації.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

(!) Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI).

Пунктами 1, 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI установлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації та оновлювати оприлюднену інформацію.

За приписами пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно з положеннями частин першої-другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

За правилами частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частина перша статті 22 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію (пункт 1 частини другої статті 23 Закону №2939-VI).

ВИСНОВОК: Отже, з огляду на системний аналіз наведених вище положень кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

 

 

Матеріал по темі: «Адвокатський запит до розпорядника публічної інформації»

 

 

 

 

Теги: адвокатський запит, адвокатський запрос, запит на інформацію, запрос на информацию, публічна інформація, відповідь на запит, безкоштовна відповідь, 10 перших сторінок, єдність документу, розпорядник інформації, судова практика, верховний суд, Адвокат Морозов

 

10 перших сторінок у відповідь на запит надаються безкоштовно

Адвокат Морозов (судовий захист)

Інформація у відповідь на запит надається безкоштовно в розмірі до 10 сторінок (включно) запитуваної публічної інформації

27 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 815/2873/18, адміністративне провадження №К/9901/3963/19 (ЄДРСРУ № 87205002) досліджував питання щодо того, що 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений у Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі також - «Закон»).

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

(!!!) Верховний Суд наголошує, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тому Суд відхиляє доводи про те, що інші органи виконавчої влади (наприклад, Фонд державного майна України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) у своїх порядках про відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів передбачили положення про те, що таке відшкодування здійснюється, починаючи з першої сторінки.

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Частинами першою, другою статті 21 Закону передбачено, що інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Приписами частини третьої вказаної статті встановлено, що розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Згідно статті 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (частина перша, пункт 7 частини другої).

Верховний Суд вказує, що з буквального тлумачення положень частини другої статті 21 Закону випливає, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з копіюванням документів понад встановлений обсяг. Тобто, копії десяти сторінок документу надаються безкоштовно.

Крім того, у пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29  вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що:

«Відповідно до частини другої статті 21 Закону №2939-VІ у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов`язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших десяти сторінок.

При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв`язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом №2939-VІ та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.

Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, вважаємо, що належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.»

Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.

ВИСНОВОК: 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформації надаються безкоштовно, тоді як відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки…

… за умови, якщо розпорядник інформації встановив розмір плати за копіювання або друк, в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 818/40/17 (ЄДРСРУ № 86988863).

P.s. Верховний суд акцентує увагу на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку розпорядника інформації дотримуватися так званого принципу «єдності та нерозривності документу». Натомість з положень статті 19 Конституції України та пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» випливає обов`язок розпорядника публічної інформації надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Матеріал по темі: «Інформація про дату видачі паспорту громадянину України не є конфіденційною»

Теги: запит на інформацію, запрос на информацию, публічна інформація, відповідь на запит, безкоштовна відповідь, 10 перших сторінок, єдність документу, розпорядник інформації, судова практика, верховний суд, Адвокат Морозов