Адвокат Морозов (судовий захист)
Зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної
особи до якого застосовані санкції у вигляді блокування активів шляхом
відчуження часток (акцій) юридичних осіб, вчинених поза межами України
14 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/14459/24,
адміністративне провадження № К/990/34074/24 (ЄДРСРУ № 127342797) досліджував
питання щодо зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи шляхом
відчуження часток (акцій) юридичних осіб вчинених поза межами України.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1644-VII блокування активів - тимчасове
позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать
фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо
чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії,
тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних
прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права,
результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності,
інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим
об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та
обов`язки.
Отже, акції,
як різновид цінних паперів, згідно з наведеними нормами ЦК України визнаються річчю та підпадають під
визначення майна за ЦК України.
У п.1 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Національне
агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами,
одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 №772-VIII (далі-
Закон №772-VIII) зазначено, що активи
- це кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або
накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання
необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані
за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в
дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Згідно з ч.2 ст 18 Закону України «Про депозитарну
систему України» від 06.07.2012 №5178-VI депозитарними активами для
депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм
та/або Національним банком України та/або іноземною фінансовою установою на
рахунок (рахунки) у цінних паперах такої депозитарної установи.
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про ринки
капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 № 3480-IV акція - це
іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що
стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини
прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання
частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на
управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені
Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання
створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Отже, застосування санкції у вигляді блокування
активів передбачає обмеження права особи користуватись належним їй майном,
включаючи акції, що в контексті змісту права власності, визначеного у ст. 317
ЦК України, означає заборону
користування та розпорядження майном (акціями) та корпоративними правами.
У п. 31 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та
протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
від 06.12.2019 № 361-IX (далі - Закон № 361-IX) зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник -
будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність
клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим
бенефіціарним власником є:
- для
юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на
діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для
трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, -
засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач
(вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка
інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому
числі через ланцюг контролю/володіння);
- для
інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або
аналогічний особам, зазначеним для трастів.
(!) Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє
володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного
(складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на
діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25
відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи
через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові
утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю,
володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права
отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного
правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати
голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають
можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи,
або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати
обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність
юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від
формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може
бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного
капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом,
номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо
такого права;
Деталізація порядку визначення кінцевого
бенефіціарного власника визначається у Методології №1011.
Отже, вирішальною
ознакою кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи є безпосереднє
володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного
(складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. При цьому, виходячи
зі змісту поняття «акція», наведеного у законодавстві України, зміна кінцевого
бенефіціарного власника юридичної особи може здійснюватися, зокрема, шляхом
відчуження попереднім бенефіціарним власником акцій іншій особі, внаслідок чого
здійснюється зміна фізичної особи, яка здійснює вирішальний прямий чи
опосередкований вплив на діяльність юридичної особи.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1644-VII санкції
застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки,
суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній
діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод
та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Виходячи із зазначеної мети, завданням блокування активів є не покарання суб`єкта,
до якого санкції застосовані, а недопущення нанесення ним шкоди національним
інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальної цілісності
України. Блокування можливості розпорядження активом у вигляді акцій запобігає
зміні власника, зокрема, й кінцевого бенефіціарного власника відповідної
юридичної особи чи перерозподілу кількості голосів в управлінні такою юридичною
особою.
(!!!) Відчуження фізичною особою, до якої застосовано санкції у формі блокування
активів, акцій, часток в статутному капіталі є обходом санкції, у тому числі,
якщо внаслідок такого відчуження відбувається зміна кінцевого бенефіціарного
власника юридичної особи з підсанкційної на іншу фізичну особу, тобто
здійснюється перехід до останньої частки у розмірі не менше 25 відсотків
статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Відчуження акцій (частки) іноземної юридичної особи
підсанкційною особою відповідно до законодавства іноземної держави теж має
ознаки обходу санкції.
Закон №
1644-VII не обмежує дію санкцій лише активами, що знаходяться в Україні, відповідні обмеження можуть
поширюватися і на активи за кордоном, якщо: 1) вони знаходяться у власності
підсанкційної особи; 2) існує механізм примусового виконання санкцій через
міжнародне співробітництво.
При цьому в Україні реалізація застосованих санкцій
покладається на всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування та
інших суб`єктів у межах наданих їм повноважень.
Стосовно ситуації, коли активи підсанкційної особи
знаходяться на території іноземної держави, Україна має діяти на підставі
міжнародних домовленостей, зокрема у силу вимог ст. 9 Конституції України та
ст. 2 Закону №1644-VII (відповідно до якої міжнародні договори України, згода
на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також норми та принципи
міжнародного права є правовою основою застосування санкцій) Україна може звертатися до іноземних держав
з проханням про визнання українських санкцій та забезпечувати відповідне
блокування активів.
ВИСНОВОК: Отже, санкції,
застосовані до особи на підставі Закону № 1644-VII, мають екстериторіальний
характер, тобто не обмежуються дією лише
території України.
Якщо особа, щодо якої застосовані санкції, оформлює
відчуження активів в іншій державі, то це не скасовує санкції, накладеної
Україною.
Блокування активів поширюється на будь-яке майно
(активи), що перебуває у власності підсанкційної особи або щодо якого така
особа має інше речове право, яке передбачає можливість прямого чи
опосередкованого розпорядження відповідним майном, незалежно від місця
знаходження цих активів.
Матеріал по темі: «Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій»
Теги: санкции,
санкції, сплата податків, заморожування активів, блокування, арешт рахунків,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар