Відвід присяжного у справі про усиновлення у зв’язку із повторною неявкою

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відвід присяжного у справі про усиновлення у зв’язку із повторною неявкою на розгляд справи на підставі п.5. ч.1. ст . 36 ЦПК України (є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді)

Відповідно до ст.127 Конституції України у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних.

Відповідно до положень пункту 3 частини 2 ст. 19 ЦПК України та за приписами частини 4 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає у порядку окремого провадження справи про усиновлення у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно доч.1 ст. 63 Закону України «Про судострій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Отже, присяжний у складі суду разом із суддею здійснює правосуддя.

Згідно з п. 7,8, ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

(!!!) А відтак, питання про відвід суд вирішує без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 3 ст. 65 вказаного Закону, особа, включена до списку присяжних, зобов`язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Згідно з частиною 4 ст. 66 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, присяжний може бути увільнений від виконання обов’язків у конкретній справі, якщо буде задоволено його відвід/ самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством або за поданням головуючого судді.

Також присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов'язків;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

За положенням ч. 2 ст. 40 ЦПК України  питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

ВИСНОВОК: Наслідком відводу присяжного є здійснення повторного попереднього добору серед присяжних для визначення одного для участі у розгляді справи у порядку, визначеному частиною 2 статті 67 Закону «Про судоустрій та статус суддів».

 

 

 

Матеріал по темі: «Хто такий «орган опіки та піклування» у справах про усиновлення?»

 

 

 

Теги: усиновлення, усиновлення дитини, заява про усиновлення дитини, висновок служби у справах дітей, актовий запис, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, зміна прізвища дитини, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов