вторник, 20 июня 2017 г.

Податкові спори: внесення змін до автоматизованих систем органів ДФС


Адвокат Морозов (судебная защита)

Правова та законодавчо закріплена можливість, в рамках податкового контролю,  внесення фіскальними органами будь-яких змін до автоматизованих систем без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Під час судових баталій, податкове управління використовує Акти перевірки (довідки, зустрічні звірки) контрагентів платника податку по яким не прийняті податкові повідомлення – рішення і наполягає, що це є належним та допустимим доказом «фіктивної» та неналежної діяльності платника податку.
Для противаги вказаному вище, у судовому процесі, необхідно використовувати сталу судову практику вищих судових інстанцій країни, які вказують що фіскальний орган має право збирати та використовувати цю інформацію, але…
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
ВАЖЛИВО: Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).
За змістом вказаних правових норм  дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
(!!!) Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. (Постанова ВАСУ від 14.06.2017 р. у справі № К/800/31415/15, ЄДРСРУ № 67193977 та від 12.04.2017 р. у справі №  К/800/21674/15, ЄДРСРУ № 65968217).
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм матеріального права, яка була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 9 грудня 2014 року, 3, 10 та 17 листопада 2015 року, 08 і 22 грудня 2015 року, 05 квітня 2016 року (справи №21-511а14, №21-99а15, №21-2479а15, №21-2944а15, №21-4557а15, №814/116/14, №808/6685/14 відповідно).
ВИСНОВОК: Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України випливає, що: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Вказане свідчить, що висновки викладені в акті перевірки є відображенням дій працівників контролюючого органу і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Водночас, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

P.s. Окремо необхідно вказати, що розміщена в цій системі інформація використовується контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю і, часто – густо, цю «інформацію» податковий орган видає за «чисту монету» та використовує як доказову базу у судових провадженнях з платником податку.
За для запобігання цьому необхідно перевіряти чи приймалось в рамках цієї «інформації» податкове повідомлення-рішення, і якщо ні, то в судовому провадженні акцентувати на цьому увагу та наполягати, що це є неналежним доказом, а отже не повинно братися судом до уваги.


Теги: податкові спори, налоговые споры, ознаки фіктивного підприємництва, автоматизована система, встречные сверки, зустрічні звірки, перевірки платника податку, податкові перевірки, оскарження податкових повідомлень – рішень, інформаційно-аналітичне забезпечення, Адвокат Морозов

Комментариев нет:

Отправить комментарий