понедельник, 26 июня 2017 г.

Іпотечне страхування або страховий випадок відносно предмету іпотеки



Адвокат Морозов (судебная защита)  

Іпотекодавець є страхувальником за договором добровільного страхування майна, а тому як власник такого майна  має право на отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку. 
14.06.2017 р в рамках справи у справі № 6-2112цс16 Верховним судом України досліджувалось питання щодо застосування статей 636, 979, 985 ЦК України та статей 3, 16 Закону України «Про страхування» відносно отримання іпотекодавцем страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно зі статтею 16 цього Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
В свою чергу відповідно до ч.1 та 2 ст. 8 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець зобов'язаний застрахувати  предмет  іпотеки  на його повну вартість від ризиків випадкового знищення,  випадкового пошкодження або псування,  якщо іпотечним договором цей  обов'язок не   покладено  на  іпотекодержателя.  У  разі  наступної  іпотеки страхування  предмета   іпотеки   не   є   обов'язковим.   Договір страхування  укладається на користь іпотекодержателя,  який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика.  У разі  набуття  прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика. У разі настання  страхового  випадку  щодо  предмета  іпотеки іпотекодержатель  має  переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування.  Після задоволення  вимоги  іпотекодержателя,  що має вищий пріоритет,  з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування  над розміром вимоги іпотекодержателя,  що має вищий пріоритет,  підлягає розподілу між  іпотекодержателями,  що  мають нижчий  пріоритет,  та  іншими  кредиторами боржника відповідно до пріоритету  та  розміру  їх  зареєстрованих  прав   чи   вимог   і  іпотекодавцем в останню чергу.
Перелік іпотечних страхових ризиків наведено в п. 12 Порядку «Про затвердження Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування» № 358 від 06.04.2011р., а саме:
·         стихійне лихо, пожежа;
·         вибух;
·         пошкодження димом;
·         проведення робіт, пов'язаних з будівництвом/реконструкцією об'єктів нерухомості, розміщених поряд із застрахованим майном, або сусідніх приміщень, які не належать страхувальнику;
·         падіння пілотованих літальних об'єктів, їх частин, вантажу та багажу, що ними перевозяться, а також розливання палива;
·         зіткнення із застрахованим майном або наїзд на це майно технічних засобів, що рухаються під керуванням чи без керування людини та використовують для пересування будь-який вид енергії;
·         аварії в системах тепло-, водо-, газопостачання, в електричних мережах, виробничі аварії (зокрема, викид перегрітих мас, розповсюдження хвилі токсичних газів і парів, витікання агресивних речовин);
·         падіння стовпів, щогл освітлення, інших конструкцій, за винятком тих випадків, що виникли внаслідок їх неправильної установки або монтажу;
·         протиправні дії третіх осіб: хуліганство, крадіжка, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна (вандалізм, підпал, підрив);
·         вплив води та/або інших рідин у разі виникнення аварії (у тому числі пошкодження, розрив, замерзання) систем водопостачання, каналізації, опалювальних систем і систем пожежогасіння та/або проникнення води та/або інших рідин із сусідніх приміщень.
ВАЖЛИВО: За змістом  статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Таким породженням прав є укладання договору на користь третьої особи.
Згідно із частиною другою статті 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Аналогічне положення закріплене статтею 3 Закону України «Про страхування».
Особливість правового стану вигодонабувача (третьої особи, на користь якої укладено договір страхування) полягає в тому, що йому належить право вимагати від страховика виконання обов’язків за укладеним договором.
При цьому відповідно до частин третьої та четвертої статті 636 ЦК України якщо третя особа (вигодонабувач) відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може вимагати виконання договору на користь третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Предметом договору страхування у цій справі є майнові інтереси страхувальника щодо володіння, розпорядження та користування майном, яке є предметом іпотеки, а тому страхувальник є зацікавленою особою у збереженні цього майна не тільки як його власник, а й як особа, яка забезпечує цим майном виконання укладеного кредитного договору, оскільки предмет іпотеки не повинен зазнавати зменшення вартості.
Суд, задовольняючи позов страхувальника, звернув увагу на те, що банк підтримав позов і не заявляв вимог на отримання ним самим суми страхового відшкодування, та, ухвалюючи рішення відповідно до положень статей 636, 985 ЦК України, виходив з того, що умовами договору страхування сторони узгодили обов’язок страховика при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику і/або вигодонабувачу (банку).
ВИСНОВОК: Отже, іпотекодавець є страхувальником за договором добровільного страхування майна, а тому як власник такого майна  має право на отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку і у разі якщо третя особа (вигодонабувач - банк) відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може вимагати виконання договору.

Теги: іпотечне страхування, страховка, страхові ризики, іпотека, знищення предмету іпотеки, добровільне страхування, страхувальник, ипотека, страхове відшкодування, страхування предмету іпотеки, судова практика, Адвокат Морозов 


Комментариев нет:

Отправить комментарий