среда, 21 июня 2017 г.

Помилка під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання


Адвокат Морозов (судовий захист)

Здійснення арифметичної помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 ст. 9 ПК України).
У відповідності до ч.4 статті 45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Приписами ч.5 статті 45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз норм БК України дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Разом з тим, поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
ВАЖЛИВО: Зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів (Ухвала ВАСУ від 05.04.2017 р. у справі № К/800/26400/16, ЄДРСРУ № 65939232; від 16 червня 2017 р. у справі № К/800/19977/17, ЄДРСРУ № 67196742 та ін.).
Більше того, у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року № 21-377а15 висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК), має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК, зроблений за обставин, коли суди встановили, що у визначений законодавством строк позивач здійснив оплату податкового зобов'язання до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати податку на прибуток, внаслідок чого податковий орган на підставі листа позивача того ж дня зарахував вказане податкове зобов'язання на правильний рахунок.
ВИСНОВОК: Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.12.2015 року у справі №826/6059/13-а, ЄДРСРУ № 54163639,  яка у  відповідності до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою до застосування судом при прийнятті судового рішення.
Окремо необхідно вказати, що згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно, якщо зміщується граничний строк подання декларації, то зазначене має своїм наслідком зміщення початку перебігу строку для сплати податкового зобов'язання. У вказаному пункті статті 49 ПК України немає поняття переноситься, а вжито термін вважається, що не допускає жодних двозначних трактувань.
Відтак граничним строком подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем. Цієї позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09 червня 2015 року (справа  №21-18а15).


Теги: податкові спори, узгоджене зобов’язання, перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання, зарахування коштів до державного бюджету, податки, збори, налоговые споры, обжалование налоговых уведомлений решений, єдиний казначейський рахунок, Адвокат Морозов


Комментариев нет:

Отправить комментарий