четверг, 6 октября 2016 г.

Стягнення курсової різниці: порядок, строки та судова практика



Адвокат Морозов (судебная защита)

Доповнюючи матеріал «Стягнення курсової різниці у зв’язку із коливанням курсу долару США» хочу акцентувати увагу на судовій практиці Верховного та Вищого господарського суду України у такого роду спорах.

З першу нагадаю, що «курсова різниця» - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 21).
Адже, згідно з п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового Кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
 В свою чергу, згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, разом з тим, навіть при наявності судового рішення, як акту правосуддя, але яке не виконано -  зобов’язання (в т.ч. грошове) є чинним. (ВГСУ від 09 серпня 2016 року у справі № 924/167/16 та п.п.5.4,7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Надалі, згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Дана правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду України від 4 липня 2011 року в справі № 3-62гс11, від 26 грудня 2011 року в справі № 3-141гс11 та від 7 жовтня 2014 року в справі № 3-133гс14 та підтверджена нещодавньою судовою практикою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2016 року, справа № 924/1968/15.
ВАЖЛИВО: Більше того, як вказав ВГСУ від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 918/1223/15: «За змістом пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
Враховуючи зазначені законодавчі приписи, а також те, що між сторонами зобов'язання за договором було визначено у валюті (доларах США) і рішенням суду, яке не припиняє зобов'язальних відносин між сторонами, було стягнуто з відповідача на користь позивача 205 532 долара США 55 центів, що еквівалентно 2 396 098 грн. 46 коп. та 47 921 грн. 96 коп. судового збору і зазначені кошти у розмірі 2 444 020,42 грн. надійшли на рахунок позивача лише 23.06.2015 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 2 186 454, 26 грн.».
Окремо необхідно наголосити на позиції Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 920/1621/15 відповідно до якої передбачено, що приписами ст.ст. 204,524,533,599,625,629 ЦК України не заборонено одночасне стягнення інфляційних втрат та курсової різниці, правова природа яких є різною.
Такої ж правової позиції  про правомірність одночасного стягнення з боржника курсової різниці та інфляційних втрат дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень в аналогічних справах (постанови ВГСУ від 25.11.2014 у справі №906/519/14 та від 21.01.2015 у справі №924/489/14)».
ВАЖЛИВО: Між тим треба враховувати, що відсутність відомостей із офіційного сайту Національного банку України щодо коливання курсу валюти по відношенню до національної валюти України є підставою для відмови в позові (ВГСУ від 09 березня 2016 року у справі № 910/9976/15 та від 20 квітня 2016 року у справі № 922/5514/15).

ВИСНОВКИ:
 Положення чинного законодавства не містять заборон:
а) на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті;
б) на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, якого підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу;
Моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою;
Чинним законодавством не заборонено одночасне стягнення інфляційних втрат та курсової різниці;
Межі коливання курсу валюти по відношенню до національної валюти України, в разі не врегулювання цих умов у договорі, встановлюються Національним банком України.

P.s. Питання: як здійснюється перерахунок курсових різниць при частковому погашенні заборгованості в іноземній валюті?
Відповідь: Необхідно звернутися до «запитання № 6» «Узагальнюючої податкової консультації щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій у іноземній валюті, заборгованості та  іноземної валюти» затвердженої  наказом ДПС України від 05.07.2012  № 574, а саме: «перерахунок курсових різниць при частковому погашенні заборгованості в іноземній валюті здійснюється відповідно до П(С)БО №21» - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193.

Теги: курсова різниця, валютний курс, грошове зобов’язання, гривня, долар США, індекс інфляції, стягнення курсової різниці, інфляційні витрати, зарахування коштів, курсова разница, скачек курса доллара США, юрист, судебная практика, Адвокат Морозов

Комментариев нет:

Отправить комментарий